Мамина школа.

Тест - пам’ятка для батьків.

1	Чи хоче Ваша дитина йти в школу?
2	Чи соромиться дитина в присутності незнайомих людей?
3	Чи може вона зібрати розрізну картинку з п'яти частин за одну хвилину?
4	Чи може Ваша дитина займатися самостійно будь-якою справою, що вимагає зосередженості протягом 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?
5	Чи любить дитина займатися самостійно: малювати, збирати мозаїку і т.д.?
6	Чи може дитина користуватися ножицями й клеєм (наприклад, робити аплікації)?
7	Чи розуміє й точно виконує словесні інструкції?
8	Чи володіє узагальнюючими поняттями: «овочі», «фрукти», «меблі», «посуд», «одяг», «взуття» і т. д. ?
9	Чи вимовляє усі звуки?
10	Чи розуміє різницю між звуком і буквою? (звук ми чуємо та вимовляємо, а букву – бачимо, пишемо)
11	Чи вміє робити звуковий аналіз слова: визначати кількість звуків у слові, розрізняти голосні і приголосні звуки, визначати на слух м'якість і твердість звука?
12	Розділяти слова на склади?
13	Визначати, на який склад падає наголос?
14	Чи вміє розділяти прості речення на слова, визначати кількість слів у реченні та зображувати схему речення?
15	Визначати по інтонації, яке речення: розповідальне, питальне чи окличне?
16	Чи вміє дитина складати творчі розповіді по картинці з 5-6 речень?
17	Чи вміє послідовно та логічно вибудовувати порядок подій за серією картинок?
18	Чи може дитина розповісти напам'ять кілька віршів?
19	Чи вміє дитина читати по складах, або цілими словами?
20	Чи вміє рахувати до 10 в прямому і зворотному напрямках?
21	Чи може вона вирішувати прості завдання на віднімання або додавання одиниці?
Загальна кількість                                          так ні

Аналіз результатів.

Якщо позитивних відповідей:

Ø 18-21, то можна вважати, що дитина цілком готова до навчання в школі. Ви не дарма з нею займалися, а шкільні труднощі, якщо й виникнуть, то їх буде легко подолати;

Ø 14-17 - ви на правильному шляху, дитина багато чому навчилася, а зміст питань, на які ви відповіли запереченням, підкаже Вам напрямок подальших зусиль;

Ø 13-10 -  почитайте спеціальну літературу, намагайтеся приділяти якомога більше часу заняттям з дитиною, зверніть особливу увагу на те, чого вона не вміє, при потребі зверніться до фахівців;

Ø 9 і менше – варто звернутися до фахівців та визначити причину. Можливо  залишитися в дитячому садочку ще на 1 рік.

Якщо результати Вас розчарували, не засмучуйтесь і пам’ятайте - всі ми учні в школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи - це комплекс вмінь, знань та навичок, що піддаються змінам. В наш час достатньо широкий вибір розвиваючих книжок та ігор. Вправи, завдання та ігри, обрані Вами для розвитку дитини, легко й весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, з усіма старшими, хто має у розпорядженні вільний час і бажання займатися. При підборі ігор звертайте увагу на слабкі місця своєї дитини та її індивідуальні можливості. Ви можете змінити, спрощуючи чи ускладнюючи запропоновані в грі завдання, а можете точно дотримуватися інструкції. Але обов’язково дотримуйтеся простих правил:

·        заняття з дитиною повинні бути добровільними, проходити в позитивній, доброзичливій атмосфері,

·        не намагайтеся пропонувати дитині завдання, якщо вона стомлена,

·        завдання мають відповідати можливостям дитини,

·        тривалість гри залежить від бажання дитини, не варто примушувати дитину, доцільніше домовитися з нею дограти гру  пізніше,

·        для заохочення обов'язково створюйте ситуацію успіху,

·        заняття повинні мати регулярний характер.

Якщо ви побоюєтеся за успіхи своєї дитини, радимо Вам не зосереджуватися на виробленні конкретних навичок. Не потрібно «муштрувати» її на додаванні й відніманні, читання по складах. Методичні прийоми навчання в початковій школі постійно міняються, існує багато авторських програм, і Ваші зусилля можуть піти врозріз з ними, що тільки утруднить надалі навчання дитини. Корисніше буде використати загальні розвиваючі вправи для зміцнення: сприйняття, пам'яті, уваги, дрібної моторики рук. Вчіть дитину звертати увагу на те, як звучать слова, пропонуйте

запам'ятовувати різні предмети , їхню кількість і розташування, звертайте увагу дитини на деталі пейзажу й навколишнього оточення. Не забувайте частіше просити її порівнювати різні предмети і явища, визначати що в них загального й чим вони відрізняються і т.д.

Бажаємо успіхів!

Як виконувати домашні

завдання?

Для закріплення результатів логопедичної  роботи ваші діти потребують постійних занять, тому необхідно займатися вдома, виконувати  завдання вчителя - логопеда.

1. Отримавши домашнє завдання, уважно ознайомтеся з ним, переконайтеся в тому, що вам все зрозуміло, при потребі з'ясуйте питання, які виникли з логопедом чи вихователем.

2.Допомагайте дитині виконувати завдання.

3. Перед відпрацюванням мовного матеріалу налаштуйте дитину  на правильну вимову звуків: - «Слідкуй  за язичком!».

4. Якщо дитина помиляється, виправте її, але ні в якому разі не карайте і не підганяйте.

5. Обовязково похваліть дитину за гарно виконане завдання, за правильно сказані звуки, слова.

6. При роботі в зошиті слідкуйте за правильною осанкою дитини,  освітленням,  положенням на столі зошита та олівцця в руці дитини.

7. Час занять (15 - 20 хв.) повинно бути постійним в режимі дня, це дисциплінує дитину.

8. Будьте терплячі з дитиною, уважні до неї під час виконання завдань. Ви маєте бути доброзичливими і вимогливими одночасно.

9. Не забувайте відмічати найменші успіхи дитини, хвалити її за досягнуті результати.

Обовязково виконуйте всі домашні завдання, це допоможе швидше усунути вади мовлення дитини.

Повідомляйте вихователя чи логопеда про труднощі, які виникли під час виконання домашніх завдань.

Бажаю успіхів у заняттях, радості у спілкуванні! 

 

Чи готова дитина до школи?

 Якщо в батьків запитати, в чому, на їхню думку, полягає підготовка до школи, багато хто з них відповість, що це означає навчити дітей читати, писати, лічити. Цим і обмежаться. Так, навички лічби, читання, письма дуже допоможуть майбутньому першокласнику, якщо тільки будуть правильно сформовані, отже, найважливіше – якість оволодіння знаннями та навичками.І все-таки, у чому ж полягає готовність до навчання в школі? 
    Педагоги і психологи вважають головним – сформувати в дитини готовність пізнавати,адже помічено, що в початковій школі і, насамперед , в 1 класі важче вчитися не тим дітям, в яких недостатній обсяг знань, а тим, які не вміють думати.Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості:•інтелектуальний•емоційний• соціальний.

   Під інтелектуальною зрілістю розуміється :- концентрація уваги дитини;- аналітичне мислення;- уміння відтворювати зразок;- розвиток дрібної моторики пальців рук .

   Емоційна зрілість розуміється як можливість тривалий час виконувати недуже привабливе завдання.

   До соціальної зрілості відноситься потреба дитини в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти своє поводження законам дитячих груп, а також здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання.

   Розвиток мислення тісно пов’язаний із суттєвими позитивними зрушеннями у мовленні дошкільнят. Швидко зростає словниковий запас дітей. На шостому році життя активний словник дитини має складати від 2500 до3000 слів.

   Висловлювання дитини стають більш повними та точними. У п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення - монологічниммовленням. У висловлюваннях дитини з’являються складні речення ( "Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу").В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал, з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. У мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники ( собача лапа, заячі вуха), складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями.

   Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Якщо у дітини відмічаться заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови, їх  треба негайно подолати. 

  Усім відомо, як люблять діти ставити запитання. Дорослі повинні обов’язково уважно ставитися до цього. В одних випадках треба самому відповісти, а в інших сказати : «А як думаєш ти?», «Подумай сам», «Чому ти так сказав?»Дітей потрібно практикувати в сприйнятті  навколишнього світу.  

  Дошкільник повинен уміти розказати про предмет, порівняти його з іншими, назвати його колір, форму, величину, описати рослину, тварину, картинку. Причому робити це без допоміжних запитань, чітко, послідовно, правильно вживаючи при цьому слова.

  Як вже було сказано, запорукою готовності до навчання є розвиток дрібних м’язів пальців рук, це впливає і на розвиток мовлення дитини, і на підготовку руки до письма. Яким же чином розвивати дрібну мускулатуру руки  дитини?- Розминати пальцями тісто, глину, пластилін, м’яти поролонові кульки,губку.- Катати по черзі кожним пальцем дрібні намистинки, камінчики, кульки.- Ляскати в долоні тихо, голосно, в різному темпі.- Нанизувати намистинки, ґудзички на нитки- Зав’язувати вузли на товстій і тонкій мотузках і шнурках- Заводити будильник, іграшки ключиком.- Штрихувати, малювати, розфарбовувати олівцем, крейдою, фарбами,ручкою і так далі.- Різати ножицями.- Конструювати з паперу (оригамі),в’язати.- Робити пальчикову гімнастику (пальчиковий театр) – показ.- Складання пазлів.- Шнурівка.- Кулак – ребро – долоня.

Отже, мовленнєва підготовка дітей до школи – особлива підготовка, щоспецифікою свого змісту стимулює інтелектуальну, емоційно-вольову,мотиваційну готовність дошкільнят та готовність у сфері спілкування. Вона передбачає достатню адаптацію дітей до умов шкільного навчання, до нових програмових вимог. Бажаю вам успіхів, шановні дорослі, у відповідальній справі – підготовці дитини до школи.

В ігри граємо - мову розвиваємо!

Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам'яті

“Що ти почув?”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.

“Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.

“Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сімўї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

“Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.

“Ехо”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).

“Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

“Слухаємо музику”. Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.

Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:

- звук [а] серед у, у, а, у;
- звук [а] серед о, а, і, о;
- звук [і] серед и, е, і, и;
- звук [с] серед л, н, с, п;
- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади
- та-та-да - пі- пи - ат-от
- па-па-ба - мі-ми - ум-ом
- ка-ка-га - ді-ди - іт-ит
- ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк

“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
- мак, лак, так, бак;
- тачка, качка, дачка;
- сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:
- на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
- на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
- на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

“Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”

- Оля, осінь, овочі, окунь - [о]
- Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с]
- Аня, агрус, акула, автобус - [а]
- Маша, мак, мама, сом - [м]

Ігри та вправи на розвиток дихання

“Забий м'яч у ворота”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

“Язичок-футболіст”. Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

“Літак”. На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору.

“Пелюстки”. Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні.

“Кораблик”. Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пенопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи зхвук “ф”, а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.

Ігри та вправи на подолання заікання

Вправи для зняття м'язової напруги

При заіканні часто напружені м'язи обличчя, губ, язика, пальців рук. Дуже важливо навчити дитину м'язовому розслабленню під час мовлення. От деякі вправи, що допоможуть дитині розслабитися.

«Пташка махає крильцями». Підняти руки нагору, і виконувати махи руками.

«Допоможемо мамі» Помахати розслабленими кистями рук біля підлоги, імітуючи полоскання білизни. Стати рівно, розвести руки в сторони до рівня плечей і «упустити» розслаблені руки у вихідне положення.

«Стряхнемо водичку з рук». Струснути розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води. Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів головою спочатку в одну сторону, потім в іншу. Повільно покачати розслабленими руками з боків тулуба назад.

«Кулачки-силачі». Пальці рук під рахунок до 5 із силою зжати в кулачки, на рахунок 5 розтиснути, струснувши кисті рук, при цьому зосередити увагу дитини на тім, як пальчикам приємно відпочивати.

Вправи для розвитку мовного дихання

Майже у всіх дітей, що заікаються порушене мовленнєве дихання. Під час корекційної роботи з усунення заікання важливо навчити дитину говорити не поспішаючи, на видиху. Тому важливе місце в роботі займуть вправи для розвитку правильного мовного дихання.

«Кулька». Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.

«Задуй свічку». Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).

«Літак». Покладіть дитині на долонь маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.

«Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти.

«Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.

«Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.

«Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.

«Кораблик». Налийте в миску води, покладітьте на воду паперовий кораблик, і запропонуєте дитині “допомогти” кораблику переплисти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик.

Вправи для розвитку голосу

Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.

«Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.
«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.
«Болить зуб». О-о-о, о-о-о.
«Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и.
«Жабенята посміхаються” І-і-і, і-і-і.
«Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.
«Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.
«Пісенька водички». С-с-с-с.
«Пісенька комарика». З-з-з-з.
«Пісенька вітру». В-в-в.
«Гріємо ручки». Х-х-х-х.
«Стукають підбори ». К-к-к-к.
«Граємо на барабані». Д-д-д-д.
«Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш.
«Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.
«Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку.
«Гусак». Га-га-га.
«Корова». Му-му-му.

Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);

Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом);

Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»)

Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»);

Вправи для розвитку координації мовлення з рухами

Велике значення для нормалізації темпу і ритму мовлення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами.

«Машина». 

Бі-бі-бі гуде машина, (ритмічно плескати в долоні)
Не поїду без бензину. (ритмічно тупотіти ногами)

«Дощик». 

Дощик, дощик, крап-крап-крап, (вказівним пальцем правої руки стукати по лівій долоні)
Мокрі всі доріжки.
Нам не можна йти гуляти, («погрозити» вказівним пальчиком)
Ми промочимо ніжки. (ритмічно потупати ногами)

«Листочки». 

Листочки над нами кружляють, (руки підняти нагору, махати кистями рук)
Листочки на землю лягають. (присісти)
Вони з височині злетіли, (піднятися і потягнуться на носочках)
Листочки кружляти хотіли. (плавні рухи руками праворуч, ліворуч)